Поради батькам щодо зниження рівня страхів у дитини


 
  • Пам'ятайте, що дитячі страхи — це серйозна проблема й не тре­ба сприймати їх тільки як «вікові» труднощі.
  • Не іронізуйте, дитина зрозуміє, що захисту чекати не від кого, й остаточно закриється.
  • Спрямовуйте та контролюйте перегляд дитячих мультфільмів, намагайтеся, щоб діти дивилися передачі з позитивними героями, орієнтовані на добро, тепло.
  • Прагніть до того, щоб у родині була спокійна, доброзичлива ат­мосфера, уникайте конфліктів, сварок, особливо в присутності дітей.
  • Не залякуйте дитину: «Не будеш спати— покличу вовка» тощо.
  • Більше заохочуйте, хваліть, схвалюйте й морально підтримуйте дитину.
  • Малюйте з дитиною страх і все те, чого вона боїться. Тему смерті краще виключити. Саме заняття має тривати не більше ЗО хвилин.
  •  Малюйте страх фарбами  у кілька прийомів.
  • Після закінчення заняття похваліть дитину, а через кілька днів обговоріть із нею малюнок.
  • Можна запропонувати знищити малюнок: порвати або спалити.
  • Не чекайте швидкого результату, страх не зникне одразу.
  • Змініть образ страху.
  • Грайте за ролями. Ігри за ролями гарні тим, що дозволяють моделювати практично будь-яку ситуацію, що викликає в дитини тривогу і розв'язати її ненав'язливо у грі, формуючи в такий спосіб у свідомості ди­тини досвід подолання свого страху.
  • Посмійтеся разом із дитиною. Цей спосіб передбачає наявність бурхливої фантазії в батьків. Якщо ваша дитина боїться, наприклад, грози, постарайтеся придумати яку-небудь історію (обов'язково страшну!) із власно­го дитинства про те, що ви й самі точно так само боялися грози, а потім перестали. Нехай син або дочка посміється з вас. Адже одночасно вони сміються й над своїм страхом, а отже, вже май­же перемогли його. Важливо, щоб маля зрозуміло: «У мами чи тата були такі самі страхи, а потім вони минули, отже, це прой­де й у мене».
  • І пам'ятайте— дитина має право на помилку! Дитина повинна знати — батьки в будь-якій ситуації підтрима­ють її й не стануть менше любити!