Як реагувати вихователям на гіперактивність

 Не можна стримувати рухову активність такої дитини, її треба тільки спрямовувати.

Необхідно навчити дитину зосереджуватись. У пригоді стане ліплення, малювання, конструювання, (Іноді потрібно на перших порах утримувати дитину за столом, домагаю­чись завершення розпочатої справи.)

Не можна на таку дитину тиснути суворими покарання­ми або заборонами та обмеженнями.

3 гіперактивною дитиною необхідно поводитися м'яко, спокійно, так як вона занадто чутлива І легко переймає настрій і стан близьких людей, «заражається» емоціями дорослого, як позитивними, так і негативними.

Гіперактивній дитині, як правило, роблять велику кількість зауважень. Батьки не усвідомлюють, що подібна їхня поведін­ка не покращує становища. В такому випадку можна зробити наступне: якогось дня візьміть чистий аркуш паперу і щоразу, коли бажаєте зробити зауваження дитині, записуйте його, не­залежно від того, чи встигли ви його промовити уголос, чи ні. Ввечері, коли дитина ляже спати, проаналізуйте, які заува­ження були необхідні, а які тільки погіршували ситуацію.

Важливо не допускати перезбудження дитини. Цьому може допомогти чітке дотримання режиму дня. Приймання їжі, прогулянки, сон мають бути в один і той самий час.

На сон потрібно достатньо часу, щоб дитина встигла відновити сили за ніч. А перед сном корисна спокійна про­гулянка на свіжому повітрі разом з мамою або татом, під час якої можна просто поговорити з дитиною.

Коли ви відмовляєте дитині в чомусь, намагайтесь уни­кати різких заборон, що починаються словом «ні».

Оскільки гіперактивна дитина занадто чутлива до по­хвали та осуду, намагайтеся частіше хвалити її за те, що зроблено добре, і якомога менше сварити за те, що вона зробила погано.

Невиконання цих порад може призвести до зривів, які розхитують нервову систему дитини.

Крім порушень поведінки, можуть виникати проблеми у психічному розвитку дитини. На них ми і зупинимося де­тальніше.